Співпраця школи і родини у вихованні дитини.

У нашому суспільстві достатньо довгий час існувала думка про те, що дитину повинні виховувати дитячі установи і що це є їхнім прямим обов'язком. І по сьогоднішній день ми стикаємося з такою ситуацією, коли школа і вчитель є головними відповідачами за всі невдачі, пов'язані з вихованням молодого покоління. Школа завжди прагнула до того, щоб включити сім'ю у виховання дітей, при цьому беручи на себе частку тих проблем виховання, які повинна вирішувати сім'я. За своїм психологічним статусом школа і сім'я – протилежні полюси.




 У сім'ї все засновано на емоційних зв'язках і прихильностях , а у школи дещо інші функції. Вона не повинна замінювати дитині його рідний дім, вона повинна зробити все можливе, щоб розширити його кругозір, надати можливість для його самореалізації, для розкриття його здібностей. Проблема цілеспрямованого, логічно збудованого виховання стоїть перед школою так само гостро, як і перед батьками учнів. Проте шляхи вирішення цієї проблеми в школі істотно відрізняються від її вирішення в сім'ї. Завдання школи – закласти в дитині розуміння того, що школа – це певний соціальний ступінь. Виховання дітей в школі не повинно підміняти батьківське виховання. Воно повинно продовжувати його. Перед школою, яка займається питаннями освіти і вихованням, стоїть велика мета: озброїти дитину знаннями з основ наук, і допомогти самовизначитися. Таким чином, звідси природно випливають питання виховної сфери. Усі виховні засоби уроку і позаурочної діяльності мають бути направлені на формування механізмів самооцінки і самовиховання, що неможливе без етичного виховання. Етичне виховання має бути продуманим і супроводжувати весь процес навчання, а без участі в ньому батьків школярів обійтися не можна. За допомогою школи батьки повинні бачити позитивні приклади виховання дітей в сім'ї, вчитися бачити свої помилки і попереджати їх, прогнозувати результати виховання на майбутнє.

      Ще В.О.Сухомлинський вважав, що Батьківщина починається із сім`ї, що найважливіші риси і якості громадянина зароджуються в сімейному вихованні, що діти – продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціального ладу. І від того , які духовні цінності візьме від нас молодь, залежатиме майбутнє нашого суспільства. 

 Закони сім'ї 

 1. Кожна дитина , що живе в сім'ї, має бути улюбленою незалежно ні
 від чого.
2. Кожна дитина має жити в атмосфері щирості і доброти.
3. Дитина повинна мати право на роз'яснення і міркування.
4. Закон розуміння дитиною слів « можна», «треба», не «можна».
5. Традиції і звичаї сім'ї мають бути забарвлені позитивними емоціями і відчуттями.
6. Батьки повинні демонструвати дитині власну працездатність і блага, пов'язані з ними.
7. Закон культивування у сім'ї позитивних звичок.
8. Створення умов для спілкування дитини з етичними людьми.
9. Батьки повинні демонструвати красу своїх стосунків.

 Педагог і батьки повинні розуміти, що без дотримання певних етичних норм неможливе виховання людини, яка буде гідним громадянином суспільства.